Тема 8 Організація раціонального використання паливо - мастильних матеріалів на автомобільному транспорті

Тема 8. Організація раціонального використання паливо - мастильних матеріалів на автомобільному транспорті

Хіммотологія - це наука про експлуатаційні властивості, якості і раціональному застосуванні в техніці палив, масел, мастил і спеціальних рідин. Назва нової науки було запропоновано радянським ученим в галузі мастильних масел професором К. К. Папок.
Завдання хіммотології

·                     Оптимізація якості палив і мастильних матеріалів

·                     Підвищення ефективності використання палив і мастильних матеріалів

·                     Створення і вдосконалення системи та методів оцінки якості палив і мастильних матеріалів

 Основні системи управління запасами

Логістична система управління запасами проектується з метою безперервного забезпечення споживача яким-небудь видом матеріального ресурсу. Реалізація цієї мети досягається вирішенням наступних завдань:

·                     облік поточного рівня запасу на складах різних рівнів;

·                     визначення розміру гарантійного (страхового) запасу;

·                     розрахунок розміру замовлення;

·                     визначення інтервалу часу між замовленнями.

·                     У теорії управління запасами розроблено дві основні системи

·                     управління, які вирішують поставлені завдання, відповідаючи мети безперервного забезпечення споживача матеріальними ресурсами. Такими системами є:

·                     система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;

·                     система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ (далі - підприємств) в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, а також можуть застосовуватись для розроблення питомих норм витрат палива. Нормування витрат палива - це встановлення допустимої міри його споживання в певних умовах експлуатації автомобілів, для чого застосовуються базові лінійні норми, встановлені по моделях (модифікаціях) автомобілів, та система нормативів і коригуючих коефіцієнтів, які дозволяють враховувати виконану транспортну роботу, кліматичні, дорожні, та інші умови експлуатації. Нормування витрат моторних олив та мастил здійснюється пропорційно до витрат палива згідно з встановленими нормативами. 1 Види норм витрат палива і мастильних матеріалів 

   Для автомобілів встановлюються такі види норм витрат палива:

 - базова лінійна норма на пробіг автомобіля - на 100 км;

 - норма на виконання транспортної роботи (враховує додаткові витрати палива при русі автомобіля з вантажем) - на 100 тонно-кілометрів (т·км);

 - норма на одну тонну спорядженої маси Hg (враховує додаткові витрати палива при зміні спорядженої маси автомобіля, причепа або напівпричепа);

 - норма на їздку з вантажем (враховує збільшення витрат палива, пов'язане з маневруванням та виконанням операцій завантаження і розвантаження) - на одну їздку;

 - норма на пробіг при виконанні спеціальної роботи - на 100 км;

 - норма на роботу спеціального обладнання, встановленого на автомобілях, - на годину або на виконану операцію;

 - базова норма на роботу автономного (незалежного) обігрівача - на одну годину його роботи.

  

 Базова лінійна норма Hs встановлюється:

 - для вантажних автомобілів (за винятком самоскидів) - у спорядженому стані;

 - для легкових автомобілів і автобусів (повна маса яких не перевищує 3,5 т) та самоскидів

 - з половиною навантаження;

 - для автобусів (повна маса яких перевищує 3,5 т) - з повним навантаженням (повною масою);

- для вантажопасажирських автомобілів - у спорядженому стані з половиною маси пасажирів.

Якість паливно-мастильних матеріалів — це сукупність власти¬востей, які характеризують їх придатність для застосування. Ступінь придатності і пов'язана з нею ефективність застосування визнача¬ють рівень якості ПММ. Як правило, розрізняють фізико-хімічні і експлуатаційні властивості таких матеріалів. До фізико-хімічних відносять властивості ПММ, що характеризують їх склад і стан; до експлуатаційних — властивості, які визначають характер робо¬ти двигунів, машин і їх агрегатів, а також особливості транспорту¬вання і зберігання.

Підвищення рівня якості пов'язане, як правило, з додаткови¬ми затратами, які не завжди окуповують одержаний ефект. Тому кожний продукт цільового призначення (наприклад, палива й оливи для певного типу двигунів) має оптимальний рівень якості, що забезпечує найбільший ступінь придатності при мі¬німальних затратах на виробництво та застосування.

Оптимальний рівень якості ПММ встановлюється відповідно до вимог споживачів, технічних можливостей і витрат на вироб¬ництво, а також економічної ефективності їх застосування.

На шляху нафтопродуктів від нафтопереробного заводу до споживача вони багато разів перекачуються з однієї ємкості в іншу. При цьому можливе їх забруднення, обводнення, зміна по¬казників якості. Для забезпечення надійної і довговічної роботи техніки провадиться регулярна перевірка якості нафтопродуктів, яка включає визначення відповідності фізико-хімічних властиво-стей нафтопродуктів вимогам діючих стандартів і технічних умов, встановлення сорту, запобіжні заходи щодо застосування некон¬диційних продуктів, вияв погіршення властивостей при транспор¬туванні, зберіганні і застосуванні, обгрунтування застосування певних марок продуктів і термінів проведення технічного обслуго¬вування сільськогосподарської техніки, висловлення претензій нафтопостачальним організаціям щодо поставки продукції, яка не відповідає стандартам або технічним умовам.

Проби різних паливно-мастильних матеріалів відбирають за вимогами ГОСТ 2517-85. До відбору проб допускаються особи, які мають відповідний досвід і навички. Навіть точний і старанно проведений аналіз дасть неточні результати, якщо проба відібрана неправильно і неохайно надіслана до лабораторії. Тому при вико¬нанні всіх етапів цієї роботи особа, що відбирає проби, повинна бути уважною і сумлінною, знати, для якої конкретної мети відби¬рає пробу, а також вимоги до відбору проб.